Тема 3. Кредитний ризик як складова банківських ризиків

 

  

 

Лекційні питання

3.1. Економічна сутність та класифікація кредитних ризиків

3.2. Критерії оцінки та способи захисту від кредитного ризику

 

Ключові поняття та терміни: кредитний ризик, стратегія кре-дитного ризику, репутація позичальника, кредитоспроможність позичальника, умови реалізації кредитного проекту, портфельний кредитний ризик, індивідуальний кредитний ризик, кількісний аналіз кредитного ризику, якісний аналіз кредитного ризику.

 

Після вивчення теми студент повинен знати:

– економічну сутність кредитного ризику;

– критерії класифікації кредитних ризиків;

– фактори, що впливають на кредитний ризик;

– методи оцінки кредитних ризиків.

Кредитний ризик – це ймовірність неповернення позичальником отриманого кредиту та процентів за користування позикою в результаті фінансових проблем чи шахрайства. Для оцінки та регулювання кредитного ризику використовуються нормативи НБУ.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7). Показник розміру кредитного ризику на од­ного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку:

       (3.1)

 

де Зс – сукупна заборгованість за кредитами щодо одного контрагента; РК – регулятивний капітал.

Нормативне значення нормативу Н7 не перевищує 25 %.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8). Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов’язаних контрагентів вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов’язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, становить 10 % і більше регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань одного контрагента або групи пов’язаних контрагентів перед банком (за мінусом фактично сформо­ваних резервів) і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку:

       (3.2)

 

де Зв – сукупна заборгованість за великими кредитами.

Нормативне значення нормативу Н8 не може перевищувати восьмикратний розмір регулятивного капіталу банку.

 

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9). Норматив максималь­ного розміру кредитів, гарантій та поручництв, наданих одному інсай­деру, визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань цього інсай­дера перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та капіталу банку:

       (3.3)

 

де Зін – сукупна заборгованість за кредитами щодо першого інсайдера.

Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5 %.

 

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гаран­тій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10). Набірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку:

 

      (3.4)

 

де СЗін – сукупна заборгованість щодо всіх інсайдерів.

Нормативне значення Н10 не має перевищувати 30 %.

Для оцінки ризику пропонується використовувати наступні коефіцієнти:

      (3.5)

 

де БК – безнадійні кредити; КП – кредитний портфель банку.

Вважається, що значення коефіцієнта К1 не повинно перевищувати 5 %. Оптимальним є значення 0,7 … 1,5 %;

 

       (3.6)

 

де ПК – проблемні кредити; ЗА – загальні активи банку.

Значення даного показника вважається оптимальним, якщо воно не перевищує 7 %;

      (3.7)

 

де РНЗ – резерви під нестандартну заборгованість;

КП – кредитний портфель банку.

 

Практичне заняття 3.

Оцінка кредитного ризику за нормативами НБУ

 

1. Сутність та класифікаційні ознаки кредитного ризику.

2. Методика оцінки кредитного ризику за нормативами НБУ

 

Перед практичним заняттям студент має знати: сутність та методи оцінки кредитних ризиків, методику розрахунку нормативів кредитного ризику НБУ.

 

Мета практичного заняття: поглиблення теоретичних знань студентів щодо сутності кредитного ризику та формування вмінь практичного використання методики оцінки кредитного ризику.

 

Після практичного заняття студент повинен уміти:

– розраховувати нормативи кредитного ризику НБУ;

– оцінювати кредитний ризик комерційного банку.

 

Приклади розв’язування типових задач

Задача 1. За даними балансу банку “Імідж” відомі такі показники:

– загальні активи банку – 1200000 тис. грн;

– зобов’язання банку – 900000 тис. грн;

– фактична заборгованість за всіма великими кредитами – 850000 тис. грн;

– сукупна заборгованість за позиками наданими одному позичальнику (юридичній особі) – 50000 тис. грн;

– сума врахованих векселів цього позичальника – 4000 тис. грн;

– позабалансові зобов’язання за всіма великими кредитами – 150000 тис. грн.

Визначити максимальний розмір кредитного ризику на одного позичальника та розрахувати норматив великих кредитних ризиків, якщо регулятивний капітал банку збігається з власним капіталом. Проаналізувати отримані результати.

Розв’язування

1. Розрахуємо суму власного капіталу банку (за умовою задачі він співпадає з регулятивним), використавши відоме рівняння балансу:

Капітал = Активи – Зобов’язання = 1200000 – 900000 = 300000 тис. грн.

2. За формулою (3.1) розрахуємо норматив Н7 – максимальний розмір кредитного ризику на одного позичальника:

Н7 = (50000 + 4000) : 300000 · 100 % = 18 %, що відповідає нор­мативному значенню, – не перевищує 25 %.

3. За формулою (3.2) розрахуємо норматив Н8 – великих кредитних ризиків:

Н8 = (850000 + 150000) : 300000 = 3,33, що не перевищує восьмикратного розміру регулятивного капіталу банку.

 

Завдання для самостійної роботи

Задача 1. За даними балансу банку “Імідж” відомі такі показники:

– загальні активи банку – 1500000 тис. грн;

– зобов’язання банку – 1350000 тис. грн;

– фактична заборгованість за всіма великими кредитами – 1300000 тис. грн;

– сукупна заборгованість за позиками наданими одному позичальнику (юридичній особі) – 25000 тис. грн;

– сума врахованих векселів цього позичальника – 5000 тис. грн;

– позабалансові зобов’язання за всіма великими кредитами – 100000 тис. грн.

Визначити максимальний розмір кредитного ризику на одного позичальника та розрахувати норматив великих кредитних ризиків, якщо регулятивний капітал банку збігається з власним капіталом. Проаналізувати отримані результати.

 

Задача 2. Визначити максимальний розмір кредитного ризику на одного позичальника за умови, що регулятивний капітал банку “Прогрес” станом на 1.01 поточного року склав 22000 тис. грн, сукупна заборгованість за позиками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та сума позабалансових зобов’я­зань, виданих стосовно цього позичальника, дорівнює 4000 тис. грн. Проаналізуйте дотримання банком нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента.

 

Задача 3. За наступними показниками діяльності банку “Імідж” (у тис. грн) необхідно визначити норматив Н7 – максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента та проаналізувати результат:

– дебіторська заборгованість – 120;

– сформований резерв за дебіторською заборгованістю – 10;

– кредиторська заборгованість – 90;

– сформований резерв за кредиторською заборгованістю – 10;

– заборгованість за строковими депозитами – 1300;

– сформований резерв за строковими депозитами – 130;

– надані кредити – 1500;

– сформований резерв за кредитами – 200;

– факторинг – 500;

– сформований резерв за факторинговими операціями – 20;

– лізинг – 200;

– сформований резерв за лізинговими операціями – 10;

– інші активи – 700;

– сформований резерв за іншими активами – 50;

– боргові цінні папери – 900;

– сформований резерв за борговими цінними паперами – 90;

– основний капітал банку – 12000;

– додатковий капітал – 5000;

– відвернення – 500.

 

Задача 4. Звітні дані комерційного банку “Віват” містять таку інформацію (у млн грн):

– активи банку – 475000;

– зобов’язання банку – 247000;

– позички, надані інсайдеру – 7300;

– сума врахованих векселів інсайдера – 500;

– сума позабалансових зобов’язань щодо одного інсайдера – 2400.

Розрахуйте норматив Н9 (норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру), та зробіть висновки щодо його дотримання комерційним банком.

 

Задача 5. За наступними показниками діяльності банку “Імідж” (тис. грн) необхідно розрахувати норматив Н8 – великих кредитних ризиків та проаналізувати результат:

– сукупний розмір великих кредитів – 3500;

– надані міжбанківські позики – 700;

– отримані міжбанківські позики – 900;

– сформовані резерви за великими кредитами – 300;

– поточні рахунки клієнтів – 800;

– резерви за зобов’язаннями на поточних рахунках – 20;

– регулятивний капітал банку – 380.

 

Задача 6. Розрахувати розмір портфельного кредитного ризику банку “Прогрес” та оцінити його динаміку на основі наступних звітних даних в таблиці:

 

 

Для оцінки ризику пропонується використовувати коефіцієнти К1, К2, К3.

 

Задача 7. Для формування кредитної політики АКБ “Прогрес” у рамках концепції планування стабільного оптимального зростання вартості банку необхідно визначити раціональний ступінь максимально допустимого зростання активів банку при заданому ступеню фінансування G та проаналізувати динаміку цього показника на основі наступних звітних даних у таблиці:

 

Показник	Значення у періоді, тис. грн
	базовому	звітному
Чистий прибуток банку	1066	5237
Загальна сума дивідендів	800	4200
Статутний капітал банку	7500	7500

 

За результатами розрахунків зробити висновки щодо ступеня реалізації схваленої кредитної політики банку. Визначити основні нап­рями зниження ризикованості діяльності банку, які повинна враховувати його кредитна політика. Для розрахунків доцільно використати формули: G = ROE (1 – DP), де ROE = Чистий прибуток / Статутний капітал; DP = Загальна сума (обсяг) дивідендів /Чистий прибуток.

 

Задача 8. За наступними показниками діяльності банку “Імідж” (у млн грн) необхідно розрахувати норматив Н10 – максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручництв, наданих інсайдерам, та проаналізувати результат:

– дебіторська заборгованість – 100;

– сформований резерв за дебіторською заборгованістю – 10;

– заборгованість за строковими депозитами – 1500;

– сформований резерв за строковими депозитами – 150;

– надані кредити – 2000;

– сформований резерв за кредитами – 200;

– вексельні операції – 120;

– сформований резерв за вексельними операціями – 10;

– інші активи – 700;

– сформований резерв за іншими активами – 50;

– регулятивний капітал банку – 12000;

 

Проблемно-пошукові питання

1. Практичні підходи до оцінки кредитного ризику.

2. Аналіз витрат і можливих збитків за кредитними операціями банків у процесі формування кредитного портфеля.

3. Аналіз кредитного ризику в банківській системі України.

4. Аналіз діючої практики управління кредитним ризиком банку.

5. Напрями підвищення ефективності управління кредитним ризиком.

 

Теми доповідей та рефератів

1. Сутність та роль кредитного ризику у діяльності банку.

2. Кредитна політика банку, її зміст і параметри.

3. Аналіз дохідності і ризикованості різних напрямів розмі­щення коштів банку.

 

Питання для самоконтролю

1. Економічна сутність кредитного ризику.

2. Назвіть види чинників кредитних ризиків банку.

3. Які чинники кредитних ризиків притаманні діяльності позичальника?

4. Від яких економічних чинників залежить рівень дохідності кредитного портфеля банку?

5. Від яких чинників залежить рівень ризикованості кредитного портфеля банку?

6. Можливі наслідки негативного впливу чинників кредитного ризику банку.

7. Класифікаційні ознаки та види кредитних ризиків.

8. Дайте характеристику основних напрямів оцінки кредитного ризику.

9. Які обов’язкові економічні нормативи НБУ призначені для регулювання кредитної діяльності банків?

10. Фактори кількісної оцінки кредитного ризику НБУ.

 

Тест поточного контролю

1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) не має перевищувати:

а) 15 %; б) 20 %; в) 25 %; г) 30 %.

 

2. При визначенні рівня кредитного ризику враховуються:

а) репутація клієнта;     в) “кредитна історія” клієнта;

б) капітал клієнта;      г) застава.

 

3. До чинників кредитних ризиків, що притаманні діяль­ності позичальника, належать:

а) фактор капіталу;     в) форс-мажорні обставини;

б) фінансові махінації;    г) репутація.

 

4. До внутрішньобанківських чинників кредитних ризиків на­лежать:

а) кредитування нових інноваційних проектів;

б) форс-мажорні обставини;

в) фінансові махінації;

г) надмірна диверсифікація кредитного портфеля.

 

5. До чинників кредитних ризиків, що притаманні зовніш­ньому щодо банків та контрагентів середовищу, належать:

а) форс-мажорні обставини;

б) політична ситуація в країні;

в) неадекватна оцінка впливу кредитного ризику;

г) ліквідність забезпечення за кредитом.

 

6. За сферою виникнення кредитний ризик буває:

а) портфельний;        в) потенційний;

б) зовнішній;       г) індивідуальний.

 

7. Кредитний ризик – це:

а) ймовірність збитків унаслідок непередбачених та несприятливих для банку змін відсоткових ставок;

б) ризик, який виникає внаслідок неспроможності банком виконувати взяті на себе зобов’язання;

в) ризик для надходжень і капіталу, який виникає у зв’язку з неспроможністю сторони, що взяла на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди з банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання;

г) можливість збитків для банку внаслідок шахрайства, розтрат, несанкціонованого доступу до інформації та укладання угод.

 

8. За рівнем виникнення кредитний ризик буває:

а) зовнішній;       в) індивідуальний;

б) внутрішній;      г) портфельний.

 

9. За статусом позичальника кредитний ризик буває:

а) ризик при кредитуванні акціонерів;      

б) ризик при кредитуванні фізичних осіб;

в) ризик при кредитуванні інсайдерів;    

г) ризик при консорціумному кредитуванні.

 

10. За ймовірністю реалізації кредитний ризик буває:

а) портфельний;        в) внутрішній;

б) потенційний;      г) реалізований.

 

Література: [1, c. 181–193; 2, с. 76–108].